Ми проти насильства

Перелік соціальних закладів, установ, громадських організацій, якими надається допомога постраждалим від домашнього насильства відповідно до компетенції

Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів насильства, у тому числі булінгу щодо дітей

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА

Нормативна база:

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text

Постанова КМУ від 28.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів , що здійснюють заходи  сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text

Наказ МОН України від 02.10.2018 р. №1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

 

ПОНЯТТЯ «НАСИЛЬСТВО»

Насильство – умисний фізичний чи психологічний вплив однієї особи на іншу, проти її волі, що спричиняє цій особі фізичну, моральну, майнову шкоду, або містить у собі загрозу заподіяння зазначеної шкоди зі злочинною метою. Такий вплив на особу здійснюється вчиненням певних умисних діянь. Особа, яка вчиняє насильницькі діяння, усвідомлює їх характер, передбачає наслідки цих діянь і бажає або свідомо допускає їх настання.

Насильство над дітьми– це фізичне, психологічне, сексуальне насильство або відсутність виховання та піклування про дітей батьками, особами-опікунами чи сторонніми людьми, які доглядають за дітьми. Насильство над дітьми може містити будь-яку дію насильницького характеру, нехтування, зловживання або нездатність, небажання чи невміння виховувати й опікуватися дітьми від батьків чи інших осіб, що призводить до фактичної або потенційної шкоди дитині. Може спостерігатися в сім’ї, у місці проживання дитини, на вулиці або в організаціях, школах чи громадах, з якими дитина взаємодіє.

Домашнє насилля — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь

Жорстоке поводження з дитиною – це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.

 

ВИДИ НАСИЛЬСТВА

Фізичне насильство – це…

  • нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті;
  • штовхання і смикання;
  • щипки, удари, стусани, побиття;
  • знущання, викручування рук;
  • жбурляння предметів.

Психологічне насильство – це…

  • ігнорування почуттів і потреб;
  • використання ненормативної лексики, залякування;
  • погрози, крик;
  • безпідставні покарання;
  • контролювання доступу до однолітків;
  • погрози завдати шкоди близькій людині;
  • нанесення шкоди домашній тварині;
  • навіювання почуття провини і страху;
  • брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;
  • висміювання недоліків дитини, особливостей сім’ї, сімейних подій;
  • насміханні над виглядом, видом діяльності, поведінкою дітей, які вирізняються серед однолітків.

Економічне насильство – це…

  • зумисне позбавлення людини права на житло, їжу, одяг, кошти та інше майно;
  • створення економічної залежності;
  • забирання грошей;
  • маніпулювання їжею, одягом;
  • свідоме руйнування майна;
  • вимагання, крадіжка.

Ознаки фізичної занедбаності (незадоволення основних фізичних потреб дитини в їжі, одязі, гігієні, житлі):

  • брудний та пошкоджений одяг, невідповідний до сезону;
  • безсоння;
  • недотримання гігієнічних норм;
  • медичні проблеми, які не піддаються лікуванню;
  • ховання або крадіжка їжі;
  • відсутність або низький рівень соціальних навичок;
  • бездоглядність;
  • медичні проблеми, які не піддаються лікуванню;
  • нездатність до навчання, невідповідність розумових здібностей віковим нормам.

Сексуальне насильство — це…

  • небажані сексуальні дотики;
  • домагання, згвалтування;
  • неприродні сексуальні дії;
  • примус до проституції.

Хто може стати жертвою насилля:

  • подружжя;
  • колишнє подружжя;
  • наречені;
  • мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя);
  • особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей);
  • батьки (мати, батько) і дитина (діти);
  • вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
  • рідні брати і сестри;
  • інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
  • діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
  • опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
  • прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Причини, що призводять до домашнього насильства:

  • соціальні (напруження, конфлікти, насильство в суспільстві; пропагування в засобах масової інформації насильства як моделі поведінки);
  • економічні (матеріальні нестатки; відсутність гідних умов життя та одночасно – відсутність умов для працевлаштування і заробітку грошей; економічна залежність; безробіття);
  • психологічні (стереотипи поведінки);
  • педагогічні (відсутність культури поведінки – правової, моральної, громадянської, естетичної, економічної, трудової);
  • соціально-педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства, сімейних цінностей у суспільстві, позитивної моделі сімейного життя на засадах ґендерної рівності, сімейного виховання на основі прав дитини);
  • правові (ставлення до насильства як до внутрішньосімейної проблеми, а не як до негативного суспільного явища, до членів сім’ї – як до власності; недостатня правова свідомість);
  • політичні (схильність до ґендерних стереотипів; недостатній пріоритет проблем сім’ї та ґендерної рівності; увага до материнства й дитинства, а не до сім’ї загалом; брак уваги до батьківства, чоловіків);
  • соціально-медичні (відсутність репродуктивної культури у населення, відповідального батьківства, системи сімейних лікарів; алкоголізм, наркоманія, агресія тощо);
  • фізіологічні та медичні (порушення гормонального фону, обміну речовин, швидкості реакцій; прийом збуджувальних лікарських препаратів; хвороби нервової системи тощо).

Причини жорстокого поводження з дітьми в сім’ї:

  • особистісні якості батьків (агресивність, авторитарність);
  • відсутність у батьків позитивного прикладу поводження з дітьми;
  • фізичні чи психічні вади батьків (розумова відсталість, психічні захворювання тощо);
  • невміння виховувати дітей, незнання своїх прав та обов’язків щодо дітей, відсутність почуття відповідальності за них, незнання прав та потреб дітей;
  • невміння долати сімейні та життєві кризи, відсутність самореалізації;
  • недостатня соціалізація батьків;
  • нерозуміння цінності дитини тощо.

Причини жорстокого поводження батьків з дітьми:

  • нерозуміння батьками своєрідності особистісного розвитку дитини;
  • неприйняття дорослими дитячої індивідуальності;
  • невідповідність вимог і очікувань батьків можливостям і потребам дітей;
  • невідповідність виховання в різні вікові періоди;
  • непослідовність у взаєминах дорослих і дітей;
  • неузгодженість змісту, цілей і засобів виховання між батьками.

Причини жорстокого поводження з дітьми в дитячих установах, школах з боку учителів:

  • невміння вчителів будувати демократичні стосунки з дітьми, ефективно спілкуватися,
  • вирішувати конфлікти конструктивним шляхом;
  • низький рівень професійної етики;
  • звичка до команд, які полегшують реалізацію професійних завдань в найкоротший час, але посилюють авторитарність педагогів, ігнорування прав і потреб окремої дитини;
  • звичка до позиції «учитель(-ка)-дитина» (суб’єкт-об’єктних стосунків) і зловживання цією
  • позицією;
  • професійне «вигоряння» педагогів тощо;

з боку учасників освітнього процесу:

  • боротьба за лідерство;
  • зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитись до них;
  • агресивність та віктимність;
  • наявність у дитини психічних чи фізичних вад;
  • заздрість;
  • відсутність предметного дозвілля тощо